Народний синоптик із Волині ставить на прогнозах крапку

Про це пише Gazeta.ua.
 Нагадаємо, презентація відбулася 26 січня.
 «Цьогоріч прогноз погоди не робив. Припинив, бо мені це набридло. Хотів розпрощатися з цим заняттям ще торік, але мій редактор не дав. Сказав, що мої прогнози піднімають тираж газети», – сказав Лис.
Володимир Лис почав прогнозувати погоду 1988 року.
 «Десь прочитав, що в давнину за погодою спостерігали 12 днів – із 26 грудня по 6 січня. Кожен із цих днів проектує погоду на 12 місяців наступного року. Розповів про свої спостереження. Це їх зацікавило. Відтоді щороку публікував свої прогнози», – розповів Володимир Лис.
 «Після того, як передбачив посуху 2004-го, мої прогнози стали дуже популярними. Після 6 січня мій телефон обривався від дзвінків – всі хотіли дізнатися, якою буде погода в наступному році», – додав він.
Також Лис розповів, як за гарний прогноз його преміювали мішком цукру.
«З якогось дослідного інституту за гарний прогноз за пільговою ціною продали мішок цукру. А потім написав один голова колгоспу з Вінницької області: «Ваш прогноз допоміг виростити рекордну кількість цукрових буряків. Хочу вам віддячити». Пожартував і написав, що хочу отримати половину кабана. Він відповів: «Приїдьте і заберіть. Ваша половина чекає».
 «Якось прогнозував морози, а почалася відлига. Один чоловік за це мене проклинав: «Поклав у підвал цибулю, бо ви морози прогнозували. А вона вся проросла», – додав Володимир Лис.
 
Довідка:

Володимир Лис – український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик.
 Народився 1950-го на хуторі поблизу села Згорани на Волині.
1977-го закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру.
Нині редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь-нова».
 У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс поставлені в різних театрах України, на українському радіо.
Як прозаїк заявив про себе 1985 року.
Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями, але, як каже сам, «до АУП мене рекомендував Тарас Федюк, який тоді був її президентом, а до НСПУ вступив 2004 року – на знак протесту проти того, що тодішній режим виробляв зі Спілкою».
 Автор романів «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова», «Іван і Чорна пантера».
Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди».
За матеріалами: ВолиньРost